Чи можуть засновники ТОВ відповідати за боргами товариства?

Пропоную розібратися в цьому питанні більш детально, адже на практиці трапляються випадки, коли підприємці зіштовхуються з наступною проблемою: уклали договір з ТОВ, надали послуги чи виконали роботи, проте коштів за договором не отримали. Згодом з’ясовується, що ТОВ не має коштів, з яких сплачувати борги.

Що робити в такому випадку і чи є шанс отримати свої законно зароблені кошти, розберемо в даній статті.

Перш за все треба з’ясувати, що юридичні особи є відокремленими від своїх засновників/учасників та володіють правосуб’єктністю (правоздатністю та дієздатністю) – тобто можуть вступати у різного роду правовідносини самостійно та від свого імені.

За загальним правилом, закріпленим у Цивільному кодексі України учасники (засновники) юридичної особи не відповідають за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника). Проте, як і у багатьох випадках, з даного правила є виключення. До того ж ситуація кардинально відрізняється від випадків з ФОПами, які завжди відповідають перед кредиторами всім належним їм майном (навіть тим, що не використовується у підприємницькій діяльності).

Для більш повного та глибокого розуміння ситуації пропоную визначити різницю між засновниками та учасниками юридичних осіб загалом, і ТОВ, зокрема. Засновники – це особи, які брали участь в створенні юридичної особи, натомість учасниками є особи, що придбали/отримали частку у статутному капіталі у вже існуючій.

Отже, переходимо до головного питання: коли ж все таки можна стягнути борг ТОВ з його засновників/учасників?

В країнах англосаксонської правової системи (це, наприклад, США, Велика Британія), існує правова доктрина (певна сукупність знань, ідей, концепцій, яка отримала сталої форми при правозастосуванні), яка отримала назву “зняття корпоративної вуалі”. Її суть полягає в тому, що ми можемо ототожнювати права, дії та відповідальність юридичної особи з правами, діями та відповідальністю її учасників.

Ця доктрина дозволяє стягнути борги ТОВ з особистих коштів його засновників/учасників. Це може відбуватися у випадках, коли засновники/учасники свідомо виводять активи з однієї компанії на іншу для того, щоб ухилитися від сплати заборгованості перед кредиторами.

В Україна наразі така доктрина прямо не передбачена, проте з аналізу положень ч. 2 ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства (КУзПБ) можемо зробити висновок, що у разі банкрутства ТОВ з вини його засновників/учасників, на таких осіб може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями Товариства.

Таким чином, якщо у ТОВ немає достатньо майна для того, або погасити борги, то засновник компанії може відповідати перед кредиторами особистими коштами та майном у тій частині, яку майно юридичної особи не покриває.

Для того, щоб стягнути борг з засновника/учасника ТОВ необхідно встановити ряд обставин:

1. Ці особи мали/мають вплив на процес прийняття рішень та можуть впливати на розпорядження майном ТОВ;
2. Наявність умислу у діях таких осіб. Тобто вони свідомо та з метою доведення ТОВ до банкрутства вчиняли необхідні для цього дії (виводили активи, вчиняли фіктивні правочини тощо);
3. Наявність збитків, завданих кредиторам (в тому числі і упущеної вигоди);
4. Причинно-наслідковий зв’язок між діяннями (діями чи бездіяльністю) засновників/учасників та шкодою, яка завдана кредитору.

Наразі вже існує позитивна судова практика, підкріплена рішеннями Верховного Суду, в яких було визнано, що засновники своїми діями умисно доводили юридичну особу до банкрутства та покладено на таких осіб обов’язок відшкодувати кредиторам завдані збитки (постанова КГС ВС від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 2 вересня 2021 року у справі № 910/3438/13).

ВС зазначає, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Отже: за умови, якщо своїми діями засновники/учасники призвели ТОВ до банкрутства, борг компанії може стати їх особистим боргом у розмірі різниці суми заборгованості, яку не вдалось погасити майном Товариства. Така правова конструкція покликана стимулювати засновників/учасників до належного виконання своїх зобов’язань.

Кредитору, в свою чергу, треба дотримуватися передбаченої законом процедури, подати до господарського суду відповідну заяву про визнання ТОВ банкрутом.

Автор: Вікторія Сіпко