Захист конфіденційної інформації та комерційної таємниці для бізнесу.

Часто підприємці зіштовхуються з неправомірним розголошенням конфіденційної інформації та комерційної таємниці. Тоді постає питання: як ефективно захисту інформацію від розповсюдження та притягнути порушника до відповідальності у разі, якщо розголошення вже відбулось?

Пропонуємо детально розібратись у даній темі та розглянути ряд питань:

1. що таке конфіденційна інформація інформація та комерційна таємниця;
2. де та яким чином передбачити обов’язок нерозголошення інформації;
3. як оформити передачу інформації;
4. відповідальність за неправомірне поширення.

Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Тобто вирішальною умовою для того, щоб інформація вважалася конфіденційною є те, що доступ до такої інформації обмежений самою фізичною/юридичною особою (ФОПом у тому числі). Фізична особа самостійно визначає порядок та умови, у якому конфіденційна інформація може поширюватися.

У свою чергу комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

До комерційної таємниці не можуть бути віднесені:

1. установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
2. інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
3. дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;
4. відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
5. документи про сплату податків і обов’язкових платежів;
6. інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
7. документи про платоспроможність;
8. відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю ті інша.

Розглянемо випадки, коли у фізичних та юридичних осі (ФОП/ТОВ, наприклад) виникає необхідність вживати заходи щодо охорони конфіденційної інформації та комерційної таємниці:

1. Ви маєте найманих працівників, які отримують доступ до конфіденційної інформації;
2. Ви співпрацюєте з іншими підприємцями (отримуєте послуги, залучаєте підрядників тощо).

Отже, залежно від ситуації ви можете застосовувати наступні способи захисту конфіденційної інформації:

1. Затвердити певний внутрішній акт (це може бути положення, інструкція), що буде стосуватись комерційної таємниці та конфіденційної інформації, а також порядку поводження з ними. Оскільки законодавством детально не врегульовано дане питання, такий акт буде вважатись локальним нормативним актом та основою для захисту необхідної інформації.

У відповідному документі доцільно визначити чіткий перелік відомостей, доступ до яких є обмеженим, порядок зберігання, використання та поширення інформації, що становить комерційну таємницю/є конфіденційною, а також відповідальність працівників за її розголошення або неправомірне використання. Такий документ затверджується наказом керівника (ФОП/директором підприємства) та доводиться до відома працівників під розписку.

1. Укласти з найманими працівниками договори про нерозголошення інформації (NDA). Оскільки Кодекс законів про працю України (КЗпП) не встановлює обов’язку працівників не розголошувати інформацію, яка стала їм відома під час виконання трудових обов’язків, доцільно укласти договір з кожним працівником, який має доступ до відповідної інформації.
2. Проводити з працівниками роз’яснювальну роботу. Такі заходити допоможуть донести до працівників у більш простій формі їх обов’язки та пояснити, чому саме вони на них покладаються.
3. Включити в договори з контрагентами умови про конфіденційність або укладати окремий договір NDA.

Слід зазначити, що для того, щоб конфіденційна інформація дійсна вважалась такою, вам необхідно проводити певні заходи щодо її захисту (ті самі роз’яснення для працівників), на цьому наголошує Верховний Суд. Найбільш ефективним та дієвим буде запровадження цілісної системи, спрямованої на захист конфіденційної інформації.

Передачу конфіденційної інформації варто оформити у письмового вигляді, наприклад, у формі акту приймання-передачі, де детально зазначити, яка саме інформація була передана, адже у випадку виникнення спорів вам буде необхідне документальне підтвердження того, що інформація дійсна була передана працівнику/контрагенту.

Слід також звернути увагу на можливі варіанти притягнення до відповідальності за поширення конфіденційної інформації та комерційної таємниці.

Захист комерційної таємниці у межах адміністративної процедури здійснюється Антимонопольним комітетом України (АМКУ), адже відповідно до Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” одним із проявів недобросовісної конкуренції є розголошення комерційної таємниці. А розглядати справи, що стосуються порушення законодавства про економічну конкуренції уповноважений саме АМКУ. Слід також зазначити, що практика розгляду справ про розголошення комерційної таємниці є незначною, адже доведення такого правопорушення є складним процесом.

Судова форма захисту передбачає звернення до суду з позовною заявою про застосування до порушника заходів цивільно-правової відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність у проявляється у формі відшкодування збитків (може стосуватись як розголошення конфіденційної інформації, так і комерційної таємниці).

Проте слід пам’ятати, що завдання збитків як правило важко доказувати в суді, а специфіка комерційної таємниці та конфіденційної інформації додатково ускладнює таке завдання.

Застосування такого виду відповідальності можливе за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме цивільного (господарського) правопорушення:

1. протиправної поведінки особи;
2. збитків, заподіяних такою особою;
3. причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;
4. вини особи, яка заподіяла збитки.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

До порушника можливо застосувати інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, адміністративної та кримінальної.

Дисциплінарна відповідальність

Оскільки КЗпП прямо не передбачено обов’язку працівника не розголошувати відомості, отримані в процесі виконання трудових обов’язків, порядок поводження з конфіденційною інформацією та комерційною таємницею варто передбачити у внутрішній документації. Порушення таких внутрішніх положень може вважатися дисциплінарним проступком, за який до працівника може бути застосована догана.

Адміністративна відповідальність

Частиною 3 статті 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця. Санкція за правопорушення полягає в накладенні штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 153 до 306 гривень).

Кримінальна відповідальність

Статтею 232 Кримінального кодексу України передбачено склад кримінального правопорушення – умисне розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності. Санкцією є накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.